ІРЗ бере участь у масштабній оцінці радіаційної обстановки у більш ніж 2200 містах, де проживало більше 3,5 мільйонів людей. Це завдання було ускладнено різноманітними екологічними та соціальними умовами. В рамках цієї діяльності, для населення України було зроблено численні вимірювання вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у тілі та розроблено комплекс еколого-дозиметричних моделей. Було здійснено відповідні заходи щодо радіаційного захисту населення та реабілітації територій України. Розроблена та впроваджена система реконструкції доз опромінення щитовидної залози для усього населення України.
ІРЗ впроваджує дозиметричну та статистичну підтримку досліджень, що стосуються впливу на здоров’я опромінення в наслідок Чорнобильської катастрофи. Протягом останніх кількох років ІРЗ залучався, а також на цей час бере участь у таких проектах:
- Контракт ЄС 211712 “Чорнобильський банк тканин — координовані міжнародні дослідження радіоіндукованого тиреоїдного раку”, 2009–до цього часу.
Чорнобильський банк тканин містить матеріали всіх пацієнтів із карциномами та аденомами щитовидної залози із забруднених регіонів України та Російської Федерації, які народились після 26 квітня 1967 року та були прооперовані після 1998 року. Метою проекту є забезпечення належного опису та відбору зразків тканин щитовидної залози, а також доступність цих матеріалів (заморожені тканини, фіксовані ділянки тканин, вилучені ДНК/РНК та зразки крові) для відповідних досліджень. На цей час фахівці ІРЗ розрахували дози для більше ніж 3000 зразків та надали їх до Інституту ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка НАМН України та Координаційного центру Імперського коледжу Лондона разом із даними про пацієнтів. Дослідження підтримується ЄК, ВООЗ, Національним інститутом раку (NCI) Національного інституту охорони здоров’я США (NIH) та Меморіальним фондом охорони здоров’я «Сасакава» Японії (SMHF).
- Проєкт «Gene-Rad-Interact» «Взаємодія ген-радіація: їх вплив на ризик раку молочної залози перед менопаузою після Чорнобиля», 2002–до цього часу
Проведено екологічне дослідження, яке описує просторові та часові тенденції захворюваності на рак молочної залози у найбільш забруднених регіонах Білорусі та України та оцінює, наскільки збільшення, що спостерігається з 1986 року, пов’язане з опроміненням внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Розраховано відносні ризики за період 1997–2001 рр. у найбільш забруднених районах (де середня кумулятивна доза досягає 40 мЗв і більше) порівняно з найменш забрудненими районами, які дорівнюють 2,24 (95% довірчий інтервал складає 1,51–3,32) у Білорусі та 1,78 (95% довірчий інтервал – 1,08–2,93) в Україні. Дослідження було відновлено у 2017 році на громадських засадах. Дослідження проводилось спільно з Міжнародним агентством з дослідження раку ВООЗ, Білоруським канцер-реєстром та Національним канцер-реєстром України.
- Українсько-Американський проект «Дослідження раку та інших захворювань щитовидної залози в Україні, спричинених Чорнобильською аварією», 1996–до цього часу
Когортне дослідження дітей та підлітків в Україні, які зазнали впливу випадінь після Чорнобильської аварії, було розпочато для кращого розуміння довгострокових наслідків впливу радіонуклідів йоду на здоров’я. Для усіх 13 204 осіб когорти, які перебували під час аварії на найбільш радіоактивно забруднених територіях Київської, Житомирської та Чернігівської областей України, було виконано принаймні по одному вимірюванню щитовидної залози між 30 квітня та 30 червня 1986 року. Фахівці ІРЗ брали участь в аналізі результатів вимірювання та у реконструкції доз щитовидної залози. Значення доз щитовидної залози знаходяться в діапазоні від 0,35 мГр до 42 Гр, при цьому 95% доз – в діапазоні від 1 мГр до 4,2 Гр, середнє арифметичне доз – 0,65 Гр, середнє геометричне – 0,19 Гр. Дослідження проводилось спільно з Національним науковим центром радіаційної медицини НАМН України, Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Національним інститутом раку (NCI) Національного інституту здоров’я США (NIH), Інститутом ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка НАМН України.